З М І Ї В К А

368 подписчиков

Це група для тих, хто має якесь відношення до ЗМІЇВКИ Зміївка: мала Європа на Півдні України Перше шведське поселення у Вербівці складало понад 500 осіб. Це були шведські селяни з острова Даго на узбережжі Естонії, які були насильно переселені сюди князем Потьомкіним за наказом Катерини II, щоб освоїти завойовані в турків землі. Вже першої зими більша частина переселенців загинула. Через рік їх залишилось близько 150 осіб. Першу дерев’яну церкву шведським переселенцям подарував князь Потьомкін. Він же і прислав до них священика, який 6 років опікувався громадою. Коли у середині XIX століття дерев’яна церква згоріла, на її місці почали будувати кам’яну. Освятили її у 1885 році. З 1929 року і весь радянський період шведська громада перебувала в занепаді. Трохи молодша за шведську німецька громада. Ще Катерина II колись вирішила поширити у Таврійському краї німецьку культуру. Вже 1804 року з Вюнтерберга сюди прибули декілька десятків німецьких сімей. Так з’являються ще декілька національних поселень у складі одного великого села – Шлангендорф (Зміївка), Мюльхаузендорф (Михайлівка) та Кльостендорф (Костирка). Відносно молодою у Зміївці є українська громада, яка суттєво збільшилася на початку 50рр. ХХст. Згідно договору від 15 лютого 1951 року між СРСР і ПНР про обмін територіями, жителі 29 галицьких сіл були насильно переселені у східні та південні регіони України. В Зміївці знайшли притулок переселенці із сіл с. Береги Долішні, с. Лодина, с. Нанова Дрогобицького району Львівської області. Згадкою про події 1951 року назавжди залишиться Пам’ятний знак, збудований на території церкви і освячений у 2001 році, коли українці згадували п’ятдесяту річницю депортації