Закарпатські кияни

377 подписчиков

У кожної людини є своя "маленька батьківщина". Це та сама земля, де народжуєшся, робиш перші кроки і зустрічаєш перший світанок, виростаєш, де минають твої дитячі чи юнацькі, а можливо зрілі літа. Потім, полинувши в інші краї, далеко від отчого дому, навіть полюбивши всім серцем той край, де довелося жити і працювати на його розквіт, людина все рівно завжди з невимовним щемом згадуватиме батьківський поріг і росяну стежку в споришах або ж міський двір, рідних серцю людей, учителів та однокласників, своїх земляків, уродженців рідного краю. І кожного разу зустріч з ними наповнюватиме душу живою водою отчої землі, немов відтворюватиме її частинку, повертаючи до першоджерел. Необхідність такого спілкування, прагнення відчути себе на якусь мить удома, почуття спорідненості, духовної близькості, бажання зробити щось для рідної землі, хоч якоюсь мірою віддати їй свій синівський борг - ось те, що гуртує, об'єднує людей однієї "духовно-географічної" приналежності у громадську організацію, ім'я якій - Земляцтво.