°°°°°КАРИЖИН°°°°°

170 подписчиков

Всі хто живе, жив, знає, чи просто любить цей мальовничий куточок України, розташований на річці Калюс - ласкаво просимо!!!=) Наш край був заселений людьми з давніх - давен. Понад сто тисяч років тому тут мешкали первісні люди. Знайдено знаряддя праці первісних людей: кам’яні молотки, ножі, сокири. На території села виявлено сліди землеробської трипільської культури IV-ІІІ тисячоліття до нашої ери: відшліфовані кам’яні сокири, скребачки. У першій половині І тисячоліття на території краю жили племена ранньослов’янської Черняхівської культури, які входили до антського племінного союзу. СЕЛО В ПЕРІОД ФЕОДАЛІЗМУ В часи Київської Русі територія села була заселена племенами уличів і тиверців. У період феодальної роздробленості з 1199 року вся територія сучасної Хмельницької області входила до Галицько-Волинського князівства. У 1241 році на територію Поділля вторглися монголо-татарські племена Хана Батия. Понад 100 років наші землі були у монголо-татарському ярмі. Пізніше Поділля було під владою Литви і Польщі. З середини ХV століття на наші землі посилили напади кримські татари, які несли жителям краю величезні біди, спустошування, полон. Будучи під владою Польщі, уряд почав передавати місто і містечка у спадкове володіння польським магнатам, воєначальникам. Жорстокий феодально-кріпосницький гніт на Поділлі посилився й національно-релігійним. Почалося ополячення і окатоличення місцевого населення. На території Віньковець діяв Чернечий орден францисканців. Члени ордену поставили собі за мету покатоличити населення. Жителі краю чинили опір польським поневолювачам, поповнювали повстанські селянсько-козацькі загони, що діяли і на території нашого краю. НАШ КРАЙ У ХVІІІ-ХІХ СТ. Тяжким був і кріпосницький гніт. Селяни постійно зазнавали жорстокого гноблення із сторони своїх поміщиків. Довгий час жорстоко знущався над селянами Людвік Черкас – найлютіший ворог селян. Пізніше землі с. Карижина перейшли у володіння панів Косельських. Селяни, доведені до відчаю, часто повставали проти своїх гнобителів. Особливо бурхливими були тут події, пов'язані із повстанням Северина Наливайка, визвольною війною українського народу 1648-1654 рр., гайдамацьким, а також селянським рухом, очолюваним легендарним Устимом Кармалюком. Багато селян с. Карижина стали до лав війська Богдана Хмельницького, який із своїм військом два рази переходив його землями. СЕЛО У ДОВОЄННІ РОКИ На початок ХХ-го століття життя селян залишилось тяжким та надто злиденним. Кращі орні землі належали поміщику Мечиславу Косельському, а мізерні селянські смужки не могли забезпечити хлібом бідняцькі родини. Заробітки на панській роботі були малі. Ще в 1904 році вчитель сільської школи Семен Голіціанов, Псаломщик Магнічевський організували нелегальне читання забороненої літератури. На цих сходах селяни вчились організовано боротись проти поміщиків. Але скоро ці сходи припинилися. Таку бунтарську кралому викрив піп Мазуренко, і учасники були покарані. Напередодні жнив 1906 року, визиск селян не зменшився, а став ще більшим та жорстокішим, і тому 8 липня селяни застрайкували. Понад 200 селян під керівництвом С.І.Гарбуза, В.П.Рудого і П.Я.Котика рушили до фільварку, де відбулася сутичка із озброєними драгунами, яких пан Косельський виставив для своєї охорони. В цій нерівній боротьбі загинуло п’ятеро селян: Кохан Михайло, Кохан Григорій, Кохан Павло, Кукурудза Лука, Рудий Григорій і вісім тяжко поранено. Багатьох селян арештували. В 1907 році відбувся суд над карижинськими повстанцями. "П’ятірку" на чолі з Протасом Йосипом засудили на чотири роки ув'язнення. Визнано зачинщиками руху таких селян: Вершковського Ананія, Горбатюка Станіслава, Протаса Й