Димитрове — маленький Техас

613 подписчиков

Село Димитрове було засноване осінню 1932 року. Над назвою поселень в часи СРСР довго не думали і йменували міста та села в честь всяких дядьків (які нібито робили щось корисне для тоталітарного режиму, але це не завжди так). Не знаю, чи зробив болгарин Димитров щось корисне для простого люду, але ми на нього не злі за таку присвоєну назву. Розквіт села припав на дату створення птахофабрики, яка була відомою далеко за межами області. Саме птахофабрика приносила основний прибуток до сільської казни, що давало можливість розвивати інші напрямки в інфраструктурі. Покоління наших батьків не дасть збрехати. В Димитрові був гарний будинок культури, спортивний зал, школа, дитячий садок, амбулаторія, величезний автомобільний гараж, тракторна бригада, навіть готель. Населення селища також було великим, молодь не виїжджала до міста, тому що робочих місць вистачало на кожного. Як кажуть: «хто хотів, той працював». Але згодом «золоті часи» минули, як і для більшості поселень нашого району. Птахофабрика та інші об’єкти, які приносили гроші, перестали працювати. Я скажу більше – їх зруйнували самі ж односельці. Події апокаліпсису припали на кінець 90-их початок 00-их років. Зараз селяни не втрачають надії на краще життя, адже не зважаючи на весь той негатив, який коїться навкруги, ми не забули про почуття гумору. Скажу більше. В Димитрові люди другі. Чесно. Всі, хто гостюють у нас, говорять про це. У нас навіть діалект інший, ніж в других селах Оріхівщини. Чому в «Техасі» треба побувати хоч раз в житті? У нас найкрасивіша природа біля річки Конка. Це ще не все. Поруч з нами знаходиться величезний і глибочезний кар’єр. Влітку на кар’єр приїжджає більше люду, ніж до моря. В селі відкрито безліч магазинів, де можна записатись в борг. Димитрівці щирі і привітні, вміють відпочивати 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Групу «Димитрове – маленький Техас» я заснував 28 листопада 2008 року. Я хотів об’єднати нас і зробити щось корисне, цікаве. Багато з димитровців живуть далеко за межами села, а деякі навіть не в Україні. Я хочу, щоб кожен, зайшовши до цієї групи, загадав таке приємне, таке добре про наш ріднесенький Техас. Впевнений, загадати буде що. Я хочу, щоб моя створена спільнота об’єднана не тільки молоде покоління, але й більш старше. А чи вдалося мені зробити хоча б щось із запланованого та корисного? Вирішуйте Ви. Роман Руденко