♫Найкраща рок-группа Уграїни " ДРУГА РІКА"♫

Початком створення Другої Ріки заведено вважати 1996 рік, але перші репетиції (якщо їх можна так охарактеризувати) тоді ще групи без назви були організовані у 95-му. Через цю вечірню школу Rock-у пройшло чимало друзів, музикантів, або тих – хто хотів, але не міг ним бути, чи міг, та не хотів… Віктор Скуратовський, Олександр Барановський та Валерій Харчишин були ініціаторами і активними завсідниками таких співочих посиденьок, тому їх і можна вважати справжніми засновниками групи Second River – назва, яка прийшла в голову В. Скуратовському, а пізніше в 1998 була змінена на Другу Ріку, при підготовці до участі у фестивалі «Червона Рута ‘99». Восени 1996-го року на репетиціях почав з’являтися барабанник Олексій Дорошенко, котрий, в свою чергу, 1998-го року привів Сергія Біліченка, що замінив гітариста Тараса Мельничука. В такому складі група видає свій дебютник «Я Є», але вже в той час активну участь у роботі команди бере Сергій «Шура» Гера, який у 2003-му остаточно приєднається до ДР. Так, без сумніву, «Я Є», що створювався від 1996 до 1999 років і був виданий восени 2000-го, мав неабиякий успіх. Але на тлі тодішнього становлення вітчизняного шоу-бізнесу він звучав доволі сміливо і дещо дивно. Та найвагомішою ознакою плити є її одвічна сучасність та існування поза часовим виміром, що підтвердило перевидання «Я Є» з новим записом на додачу «Не моя земля» у вересні 2005-го. Як і годиться усьому довгоочікуваному, перша пісня з альбому «Я Є» - «Впусти мене», отримала належні ознаки створення, самоствердження та втілення. Так, нариси її як пісні зявилися ще у 96-98 роках: тоді вона мала назву «Light My Fire». Пізніше річ набула іншої гармонії, яка оздобила собою перший відвертий і україномовний текст групи. Впевненості композиції надала перемога на фестивалі «Майбутнє України ‘99» . Після чого, вже підкріплена відеорядом, вона зчинила справжній шоу-бізнесовий скандал, коли, всупереч режисерові, Друга Ріка зробила перепрочитання раніше відомого відеокліпу. Другим синґлом з альбому «Я Є» стала робота «Там, де ти», з якою «Друга Ріка» зазвучала по-дорослому. Вона й досі звучить наче записана сьогодні. Поміж двома абсолютно різними за характером альбомами «Я Є» та «Два», несподівано з’явилася композиція «Оксана» (квітень 2001 р.), яка ознаменувала невимушений і веселий період ДР та могла б стати першим награнням неіснуючого по-панківському драйвового диску. Натомість за два роки «Оксана» потрапила в альбом «Два», котрий саме стільки ж часу забрав для того, щоб накопичити і записати весь матеріал для нього. Попри те, що «Оксана» не на всі 100 відсотків віддзеркалює обличчя ДР, саме з нею тривалий час пов’язували Другу Ріку. Пісня цілком органічно, але без особливої участі ДР, увійшла у медіа-простір і абсолютно незалежно жила там кілька років. Дотепер дехто ототожнює групу саме з цією піснею. В осібній «Математиці» (грудень 2002 р.) Друга Ріка повертається до свого більш жорсткого гітарного звучання, яке нині стало вже традиційним. Як колись і пісня «Впусти мене», вона була презентована в ефірі напередодні Нового Року. Довгоочікуваний альбом «Два» був символічно презентований 2-го травня, вдень о 02:00-й 2002-го року. Альбом увібрав солідну кількість гітів: «Вже не сам», «Математика», «Шансон» і «Оксана». А пісні «Алло», «Новий день» та «Я чую тебе тут» отримали гітовий статус навіть не маючи відео-підтримки. Перша інтернаціональна пісня «Вже не сам», яка після «Оксани» та «Математики» змінила враження про «ДР», стала треком, що полюбився не тільки українцям. Після непоганого виступу на фестивалі «Рупор» вона з’явилася в російському медіа-просторі. А багато європейців і американців, котрі так само наспівують «Je ne Sum», до цього часу переконані, що це французькою… У червні 2003-го року в рамках світового туру «Paper Monster» Україну відвідує вокаліст Depeche Mode - Дейв Ген – той, чия музика, чи точніше її відсутність протягом певного часу, стала поштов