Скрипниківка

Харківський правопис (Правопис Голоскевича, скрипниківка) — правопис української мови, прийнятий 1927 року демократичним шляхом голосування правил на Всеукраїнській правописній конференції, яка проходила в Харкові, на той час столиці УСРР. На конференції були присутні представники всіх українських земель, які в той час входили до складу різних держав. Цей правопис затвердив 6 вересня 1928 р. Народний комісар освіти Микола Скрипник, через що його інколи називають «скрипниківським правописом» або «скрипниківкою». 31 березня 1929 року його прийняла Українська академія наук, а 29 травня того ж року Наукове товариство ім. Шевченка у Львові. Укладачами цього правопису були відомі українські мовознавці А. Кримський, Л. Булаховський, О. Курило, О. Синявський, Є. Тимченко, М. Грунський, В. Ганцов, М. Наконечний, Г. Голоскевич, Б. Ткаченко та інші. Членами правописної комісії були також літератори М. Йогансен, С. Єфремов, М. Хвильовий, М. Яловий. Більшість із них згодом репресував і знищив сталінський режим. Харківський правопис і в наш час використовує значна частина видань української діаспори. (с) Українська Вікіпедія, http://uk.wikipedia.org/wiki/Харківський_правопис