ЛУКІВ

245 подписчиков

Перша писемна згадка про селище датована 1537 роком. У 1577 році польський король Сигізмунд Август вручив грамоту Станіславу Мацієвському і дозволив перейменувати село Луків на містечко Мацієвичі (Мацеїв). Цього ж року містечку було даровано Магдебурзьке право. Згідно з переписом 1870 року в містечку нараховувалося 240 будинків і мешкало 1035 жителів. У цей час Мацейов прикрашали мурована церква, два костьоли, синагога, дві каплиці, діяли три цегельні, шість грабарень, дві миловарні, ґуральня і броварня. У 1907 році в містечку діяли земська лікарня та аптека. У 1911 році в Мацеєві проживало понад чотири тисячі мешканців. Там розташовувались волосне управління, міська управа, пошта, телеграф, суд, духовне училище, двокласна школа. Містечко обслуговували 42 крамниці, підприємство з виготовлення вапна, паровий млин, завод на якому виготовляли черепицю. З 1940 до 1959 року містечко було центром Луківського району. З 1959 року селище ввійшло до складу Турійського району. У селищі діяли пекарня, млин, молокозавод, гончарний цех, меблева фабрика, на повну потужність працювали комбінат будівельних матеріалів, льононасіннєва станція, ПМК, АТК. Але з часом підприємства стали занепадати і на початок 90-х років в селищі стабільно працювали лише комбінат будматеріалів та ПМК-198. Пік руйнації селища припав на другу половину 90-х років. На території Лукова практично не залишилось діючих підприємств, поступово руйнувалось колись зразкове військове містечко, занепадав центр міста