Творчий вечір Януша Гловацького

Польський драматург Януш Ґловацький – особа суперпопулярна, і в себе на батьківщині, і в багатьох інших країнах. Він мав кілька ступенів слави – спершу, як молодий і зубатий, саркастичний публіцист, котрий своїми єхидними і дотепними статтями у варшавському часописі „Культура” ядуче збиткувався й насміхався над досягненнями будівництва соціалізму в братній слов’янській країні. Потім – як прозаїк, що писав незручну правду про страйк робітників на Ґданьському кораблебудівному заводі, тій самій сточні імені Леніна, з якої почалась і „Солідарність”, і - частково - вся сьогоднішня вільна Польща. За два тижні до запровадження в Польщі військового стану, себто у грудні 1981-го Ґловацький їде до Лондона, де готується постановка його п’єси „Попелюха”. Сталева завіса робиться цілковито непроникною саме в день прем’єри. Назад, до Польщі Ґловацький повернеться через досить багато років, уже не з Англії, а з Америки, відомим драматургом, чиї п’єси ішли в репертуарі бродвейських театрів, а також в багатьох країнах світу, включаючи такі екзотичні, як, наприклад, Тайвань, чи новоутворене Косово. Найвідоміші його твори – «Антигона у Нью-Йорку», «Попелюха», «Четверта сестра», «Полювання на тарганів», «Фортінбрас забухав» давно вже увійшли у золотий фонд сучасної світової драматургії. А у Польщі за сценаріями Януша Ґловацького іще до початку його еміграції було знято кілька шедеврів польського кіно, зокрема «Полювання на мух» в режисерії Анджея Вайди, і прекрасна абсурдистська комедія «Рейс», еталонний фільм, який було миттю розтягнено на цитати й запозичення. В Україні Ґловацький віднедавна теж відомий – постановка за його п’єсою „Четверта сестра” в Київському академічному Молодому театрі ось уже третій рік поспіль збирає повні зали. Шість нагород „Київська Пектораль”, отриманих цим спектаклем торік – це свідчення і високої якості твору, і його чудової інтерпретації українськими митцями.