Выставка фотографий Дороти Шуз (France)

244 подписчиков

“ Мені 28, я прийшла з театру та режисури. Я почала фотографувати два роки тому. Безперечно. Є багато чого розповісти, але ж я поганий розповідач, тому я вирішила надати слово фотографії. Розповідач історій, я працюю навколо людини в її самотності, коли навколишній світ для неї не існує, і коли вона знаходиться наодинці з собою. Мрії, які вона тримає на кінчиках пальців, її внутрішній світ, з яким вона бореться, її маленькі страждання, розчарування, безладні мислення, омана, бажання поринути в інші краї, пошуки свого місця в житті, таємні почуття. Отож, я працюю з повсякденням, де уява виконує головну роль. Я намагаюсь втілити думки на папері, що містить мої фотографії на межі з сюрреалізмом. Я бачу кожну людину однаково: це-незадоволені ідеалісти. Один і той же персонаж моїх фотографій веде монологи. Маленькі історії, які він розказує самому собі, коли інші повернулись до нього спинами. Я намагаюсь надати обличчя несвідомості, поринути у наші внутрішні лабіринти та освітлити суб'єктивним світлом наші найтемніші кути. Стосовно засобів моєї роботи, що до осіб, я залучаю тих людей, котрі зворушують мене до глибини душі тим, які вони є і яке враження вони справляють. Я тримаюсь іншої сторони вулиці, коли мені показують гладенькі скульптури та стереотипну псевдо красу. Я абсолютно відмовляюсь від легкого естетизму. Надамо сенсу, красота повинна розмовляти! Я хочу працювати зі справжніми людьми, зі змістовною людиною, з її виразністю, засмученнями, секретами... З людьми, підступ до яких не є негайним, які мене вражають та зворушують. Я не маю фотоательє, ні обладнання, яке буває в ньому, я беру мої речі під руку, мою крейду, крафт папір, папку, мої ідеї в голові, виходжу на сусідню вулицю та озброююсь своїм фотоапаратом. Клац. Я іду на пошуки поезії в її схованках. Я вигадую історії з будь-якої речі.” Дороті Шуз dorothy-shoes@wanadoo.fr www.dorothy-shoes.com www.myspace.com/missdorothyshoes