Кремень-91

Все кто поддержует наш Кремень,всем сюда!! Здавалося, це було зовсім недавно. За допомогою автомобільно заводу у середині 80-х відтворюється футбольна команда, але під назвою «Кремінь». Футбольний клуб знайшов впливового прихильника - першого секретаря міського комітету партії Миколу Залудяка, який зробив дуже багато для становлення «Кременя» та його подальших виступів. Колишній захисник «бронзового Дніпра» Віктор Берест став головним тренером. Історію цієї команди добре пам'ятають футбольні вболівальники. Вона яскрава і в той же час трагічна. У змаганнях серед колективів фізкультури сяяли свої зірки - Чічіков, Мартиненко, Шаманський, Шельменко... Вже у 1988 році команда вийшла до другої союзної ліги. Із новим тренером Каменським прийшла нова хвиля талановитих гравців - Мурадян, Лінін, Мальованець, Кутельмах, Поляков, досвідчений колишній захисник київського «Динамо» Володимир Лозинський, брати Карпонаї - Тиберій, Альберт, Іван, які довгий час грали та працювали на благо команди.А скільки емоцій приніс турнір між другою та першими лігами - так звана «буферна зона» (суперники з Білорусі, Росії, Вірменії). І нарешті у 1992 році із появою на карті світу незалежної України «Кремінь» потрапив до когорти найсильніших команд держави - вищої ліги. Із 1992 по 1997 рік команда - незмінний учасник «вищолігових» змагань. Вдалі виступи під керівництвом тренерів Стрельцова, Тиберія Карпоная, Валерія Яремченка - потрапляння до десятки. Нові футбольні лідери Кременчука - голеадор Андрій Федьков (зараз грає у російській прем'єр лізі за грозненський «Терек»), захисник Сергій Леженцев (потім грав за «Динамо», «Чорноморець», «Таврію»), нападник Іван Карпонай, класний півзахисник Ігор Жабченко (наступна прописка «Чорноморець», «Ротор» (Волгоград), «Шахтар», збірна України), півзахисники Андрій Кирлик, Олег Ратій, захисник Сергій Сушко... Лебединою піснею «Кременя» у вищій лізі стало друге коло сезону 1995/1996, коли команду тренував відомий спеціаліст Валерій Яремченко, котрий привіз із «Шахтаря» Матвєєва, Ателькіна та Леонова. Це, я вам скажу, був футбол вищого гатунку. На стадіон ходили, як на свято - подивитися на дріблінг Моті (Матвєєва), на майстерність Ателькіна. І результат став просто суперовим - третє місце за підсумками матчів другого кола. А потім усе поступово пішло нанівець. Яремченко і донетчани поїхали з команди. «Кремінь» зіграв свій останній сезон у вищій лізі. Прийняв вдома київське «Динамо» із Шевченком та Ребровим на чолі з Лобановським і покотився до першої, а потім другої ліг та «успішно» припинив своє існування. Не будемо вдаватися у перипетії тих подій.