vg

Страховий ринок: характеристика, сегментація та учасники, визначення страхового тарифу та страхового внеску. 1. Страховий ринок: характеристика, сегментація та учасники Поняття страхового ринку, його види, їх загальна характеристика Поняття „страховий ринок" поєднує в собі дві неоднозначні категорії, а саме - „ринок" та „страхування". Під ринком ро¬зуміють певні економічні відносини з приводу купівлі-продажу, а також систему диспутів, які організують відношення обміну. Під страхуванням, як економічною категорією, розуміють певний вид економічних відносин з приводу організації с страхового захисту за рахунок створення і використання страховою фонду й інших фондів та ресурсів страховика з метою стабілізації економіки, роз¬поділу ризиків, задоволення потреб страхувальників та власників, здійснення підприємницької діяльності, інвестування в економіку країни тимчасово вільних коштів. Використовуючи ці два поняття, можна сформулювати підходи до визначення страхового ринку: • це сфера економічних відносин, де об'єктом купівлі-продажу є страховий захист; • це форма організації економічних відносин у сфері гро¬шового обігу по формуванню та використанню стра¬хового фонду й інших фондів та ресурсів страховика за допомогою купівлі-продажу страхових продуктів; • це сукупність страховиків, страхувальників, посеред¬ників, що приймають участь в реалізації відповідних послуг; • це середовище, у якому функціонують страхові ком¬панії; • це механізм перерозподілу фінансових ресурсів стра¬хувальників та страховиків. Обов'язковим умовами функціонування страхового ринку с наявність: • об'єктів страхування, що мають споживчу вартість; • потреби у страхових продуктах, послугах; • суб'єктів страхових відносин - страхувальників, стра¬ховиків та інших суб'єктів, що здатні задовольнити за¬значені потреби або їх споживати; • можливість прийняття рішення про участь у страховій угоді. До основних функцій страхового ринку можна віднести: організація страхового захисту за допомогою прода¬жу страхових полісів; • акумулювання значних фінансових ресурсів з їх по¬дальшим інвестуванням за певними напрямами; • забезпечення зустрічі страхувальника та страховика. На сучасному страховому ринку будь-якої країни діє систе¬ма об'єктивних та суб'єктивних законів економічного розвитку. До основних об'єктивних законів відносяться: • закон попиту та пропозиції, який забезпечує виникнення тих страхових послуг, що саме необхідні спожива¬чеві та формує адекватну ціну, забезпечуючи умови конкуренції для страховиків, створюючи умови для постійного пошуку, удосконалення форм і методів ор¬ганізації страхового захисту; • закон вартості, який діє через ціну (розмір страхових тарифів) та сприяє збалансуванню економічних інте¬ресів учасників страхових відносин, є індикатором якості страхового ринку; • закон конкуренції, забезпечує підвищення якості стра¬хових послуг, стимулює розширення меж страхового ринку, розвиток його інфраструктури. Окрім того, на страховому ринку діє безліч суб'єктивних економічних законів, які створюють правове поле держави, міжнародний правовий режим. З метою наукового дослідження, практичного застосування в умовах глобалізації економіки важливим є створення певної класифікації страхового ринку. Сьогодні науковці та практики не розробили єдиної класифікації чи єдиних підходів до кла¬сифікації страхового ринку. Вона може бути здійснена за різними ознаками, в залежності від цілі дослідження чи спостереження, вивчення умов функціонування, напрямків розвитку, потреби аналізу з метою виявлення певних тенденцій тощо. Сучасний страховий ринок за територіальною ознакою поділяється на: • місцевий (регіональний); • національний (внутрішній); • світовий (зовнішній). В залежності від місця споживання страхових послуг деякі вчені та практики виділяють страхові ринки: • внутрішній; • зовнішній; • міжнародний. Крім того, страховий ринок можна поділити за видами страхування. • особисте страхув