Фан клуб БІАТЛОНУ

Сучасний біатлон родом з скандинавських країн. Саме там прикордонні патрулі від нудьги змагалися між собою в швидкості і влучності. Перший своєрідний чемпіонат по такому біатлону пройшов в 1767 році між захисниками меж Швеції і Норвегії. Так і продовжували військові розважатися так само до перших Зимових Олімпійських ігор в Шамоні, що пройшли в 1924 році. Тоді було вирішено включити в програму прообраз біатлону, правда, тоді він називався «Змагання військових патрулів». У такому вигляді цей спорт «дожив» до 1948 року. Проте у зв'язку з анти-воєнними настроями в суспільстві, коли людство вирішило все-таки «дати миру шанс», такі змагання були визнані дуже мілітаристськими. Біатлон був відмінений. І ось, лише в 1958 році мода на біатлон повернулася. З цього року проводяться чемпіонати світу з біатлону. Вже в 1960 році біатлон практично в сучасному вигляді був включений до програми Олімпійських ігор. Тоді ж у в Скво-Веллі (США) був розіграний перший комплект олімпійських медалей у чоловіків. А ось жінки вперше виступили на Олімпійських іграх тільки в 1992 році в Альбервіллі (Франція). Першою олімпійською чемпіонкою з біатлону стала росіянка Анфіса Рєзцова. Перші олімпійські медалі в спринті були розіграні лише через 20 років, в 1980 році в Лейк-Плесіді (США). Першим олімпійським чемпіоном став Франк Ульріх (Німеччина). А гонка переслідування з'явилася в програмі Олімпійських ігор тільки на Олімпіаді 2002 року в Солт-Лейк-Сіті (США) (до цього розігрувалися медалі тільки на чемпіонатах світу з біатлону). Першою олімпійською чемпіонкою з біатлону в гонці переслідування стала Ольга Пильова. Серед чоловіків Уле Айнер Бйорндален. Мас-старт включили до програми Олімпійських Ігр лише в 2006 році в Туріні. Першою олімпійською чемпіонкою в мас-старті стала Анна-Карін Олоффсон (Швеція). Серед чоловіків — Міхаель Грайс (Німеччина). [ред.] Спорядження Відтоді помінялися не тільки правила, але й екіпіровка біатлоністів. Раніше замість дрібнокаліберних гвинтівок спортсмени тягали з собою важкенні карабіни. Дрібнокаліберна гвинтівка, сконструйована спеціально для біатлоністів, яка кріпиться у спортсмена на перев'язі за спиною. Така гвинтівка 22-го калібру важить не менше 3,5 кг Вона оснащена механізмом, блокуючим спусковий гачок, а перезарядка проводиться уручну. Крім того, обойми розраховані тільки на п'ять патронів. Швидкість кулі, випущеної з такої зброї, не має перевищувати 380 метрів в секунду на відстані 1 метру від зрізу ствола. Мінімальна довжина лиж для біатлону повинна бути на 4 см менше, ніж зріст спортсмена, а їх кінці менш заломлені доверху. Спеціальний костюм скроєний так, щоб підтримувати стабільну температуру тіла спортсмена, і зменшувати опір вітру. Черевики жорсткі, завдяки чому зменшується тиск на кісточку. [ред.] Види змагань На сьогоднішній день в біатлоні існує 6 видів змагань. Спринт (для жінок 7,5 км., для чоловіків 10 км.), гонка переслідування (для жінок 10 км., для чоловіків 12,5 км.), мас-старт (для жінок 12,5 км., для чоловіків 15 км.), класична індивідуальна гонка (для жінок 15 км., для чоловіків 20 км.). А також два види командних змагань: естафета (для жінок 4х6 км., для чоловіків 4х 7,5 км.) і змішана естафета. [ред.] Правила За кожну незакриту мішень біатлоніст повинен додатково пробігти штрафне коло (150 м), а в індивідуальній гонці за кожну незакриту мішень до часу спортсмена додається одна хвилина. А в естафетних гонках у спортсмена є 3 запасних патрони, якщо не вдається закрити мішені й за допомогою запасних патронів, то за кожну мішень нараховується штрафне коло. Стрільба в біатлоні починається завжди з положення лежачи, потім слідує стрільба з положення стоячи. У спринті і естафетах тільки два вогневі рубежі, в гонці з переслідуванням, мас-старті й індивідуальній гонці — 4 вогневих рубежі. За 15 хвилин до старту учасник змагань з біатлону зобов'язаний пройти маркування в спеціальному стартовому містечку. Тут маркуються лижі і перевіряється гвинтівка. У гвинтівки перевіряється мінімальне зусилля на