Вечір молодої української поезії шістдесятих років ХХ століття

Музей шістдесятництва (філія Музею історії міста Києва) Національна спілка художників України) Після розвінчання культу особи Сталіна в суспільстві з’являється надія на свободу слова, вільне творче самовираження і відродження пригноблених і «скасованих» сталінським режимом національних традицій, створюються передумови для розвитку вільної думки і творчого піднесення. Ідейне визрівання шістдесятників починалося здебільшого з культурництва. Використовуючи громадську атмосферу засудження культу особи, представники української молоді і студентства через офіційні структури Київського міськкому комсомолу створюють творчі гурти, музичні і театральні колективи. Так у 1960 році при Київському міськкомі комсомолу виник Клуб творчої молоді «Сучасник», він об’єднував талановиту київську молодь – молодих поетів і поетів-початківців, художників, письменників і науковців, які за допомогою проведення мистецьких виставок, літературних і творчих вечорів намагалися пробудити в суспільстві зацікавленість і потребу у відродженні українських національних традицій і мистецтва. Емблемою Клубу творчої молоді «Сучасник» став соняшник, половина пелюсток якого являє собою стилізовані сонячні промені, а листочок біля стебла – палітру. В 1960—70-ті роки КТМ протистояв тоталітарному режимові, виступав за відродження України, її мови, культури, духовності, державного суверенітету. У КТМ діяли секції: літературна, театральна, кіно, образотворчого мистецтва, архітектурна, музична, джаз-група та ін. В Клубі було біля 900 осіб, разом з реґіональними відділеннями - до 2 тисяч. Дуже скоро з'ясувалося, що діяльність Клубу виходить за офіційні межі, що виставки, обговорення, туристичні поїздки з метою вивчення і фіксації архітектурних та історичних пам'яток України, поетичні вечори, театральні спектаклі (Бертольд Брехт і Микола Куліш у постановці Леся Танюка), кінофільми (наприклад, „Тіні забутих предків“ С.Параджанова - Ю. Іллєнка і „Криниця для спраглих“ І.Драча), опубліковані статті і книги мають відверто протестний антитоталітарний характер. Україною у 1965-66 роках прокотилася перша хвиля судових процесів проти української інтелігенції. Були заарештовані Опанас Заливаха, Іван Світличний, Олександр Мартиненко, брати Михайло і Богдан Горині, Ярослав Геврич, Євгенія Кузнєцова, Михайло Косів, Михайло Масютко, Валентин Мороз, Дмитро Іващенко та багато інших.Поступово протистояння сягає найвищого напруження, внаслідок чого суспільство умовно поділилося на «малу» (за колючим дротом у таборах) і «велику» (решта території Радянського Союзу) зони. На початок 70-х років влада остаточно відмовилася від дозованої демократизації і перейшла до широкомасштабних репресій. В 1972 році було заарештовано десятки талановитих представників української творчої і наукової інтелігенції, а також національно свідомих робітників. Внаслідок ідеологічного погрому опинилися за гратами чи зазнали різноманітних утисків і гонінь майже всі учасники творчого середовища шістдесятників. У програмі: Микола Вінграновський Галина Гордасевич Іван Драч Ігор Калинець Ліна Костенко Василь Симоненко Василь Стус Лесь Танюк Микола Холодний Вступне слово: Є.Сверстюк Вхід вільний, запрошуйте друзів.