█████████████ _ПАВЛОГРАД _ЦЕНТР_ МИРА_____ █████████████

1488 подписчиков

На початку 1770 року, запорожець, військовий старшина Матвій Хижняк збудував зимовик, від якого пішли Матвіївські хутора, а далі слобода Матвіївка. В 1779 році у трикутнику між річками Гніздка, Вовча і Кочерга від слободи Луганська (в минулому Матвіївка) було створено окоп (танець), завдяки якому утворилось місце (град) назване Павлоградом. В 1784 році Павлоград отримав статус міста і став центром Катеринославського намісництва. Перший герб міста затверджено 29.07.1811р., другий герб - 26.09.1979р. Першими поселенцями міста були запорожці Самарської та Кальмуської паланки та демобілізовані військові. Місто розвивалось і під кінець 19 століття Павлоград стає відомим центром торгівлі зерном і борошном. Павлоградський хліб експортувався в міста Російської імперії, а також в Лондон, Константинополь. На його території працювали салотопний, шкіряний, ливарний, олійний заводи, тютюнові фабрики, парові млини, ситценабивна фабрика, міський банк. Одночасно у місті росла мережа загальноосвітніх установ: чоловіча та жіноча гімназії, приватні школи і училища. В 1896р. було побудовано “Графський театр” на кошти сім’ї Голеніщевих-Кутузових. У 70-ті роки 19 століття було побудовано залізничну магістраль між Петербургом і Сімферополем, яка пройшла через Павлоград. В 1925 році місто стало окружним центром, а в 1926 році - районним. З 1939р. Павлоград - окрема міська адміністративна одиниця, місто обласного підпорядкування. В 1931 році у Павлограді почав діяти артполігон, який перед Великою Вітчизняною війною перетворився в великий артполігон країни. 2 великих завода міста працювали на оборону. З 11 жовтня 1941 року по 18 вересня 1943 року місто було окуповано фашистськими військами та зруйноване на три чверті. Протягом всього часу окупації в ньому працював підпільний обком партії на чолі з М.І.Сташковим. В лютому 1943р. в місті розпочалося антифашистське повстання, єдине повстання на всій Україні. Повстанцям при підтримці 35-ї Гвардійської стрілкової дивізії вдалося звільнити місто від німців на 5 днів. Повне звільнення міста відбулося 18 вересня 1943р. Саме цей день став щорічним загальноміським святом - Днем міста. У повоєнне десятиріччя місто було відбудовано. За цей час склалась нова промислова структура міста, в яку ввійшли підприємства машинобудівної, будівельної, хімічної, переробної, легкої і харчової промисловості. У 50-ті роки почалася нова історія міста, як Центру Західно-Донбаського вугільного басейну, шахтарського регіону. В 1979р. Указом Президії Верховної ради СРСР м.Павлоград нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора за заслуги трудящих міста в революційному русі, боротьбі з фашистськими окупантами в роки Великої Вітчизняної війни та успіхи, які досягнуто в господарському та культурному будівництві, а в 1984 році Указом Президії Верховної Ради УРСР - Почесною грамотою. Павлоград подарував Україні та миру багато талановитих та відомих людей: народного артиста, педагога, виконавця ролі Кутузова у кіноепосі “Війна і мир” Бориса Захаву, Героя Радянського Союзу конструктора важких танків Жозефа Котіна, видатного фізика-ядерника, професора Кирила Синельникова. Тут жили та працювали письменники Сергій Сергєєв-Ценський, Петро Вільховий, Юрій Дольд-Михайлик, поети Микола Шуть та Ганна Світлична. Понад два століття існує місто Павлоград