Z - B - O - R - I - V ,,,,,,,,,,,,, З _ Б _ О _ Р _ І _ В___▇▇▇▇ ▄▀▄▀▄▀▄▀▄ ▪

48 подписчиков

Зборів розташований на Волино-Подільській височині, між берегами Головної і Малої Стрипи, що утворюють навколо нього два ставки (один із них існував з 17 століття). Від південного сходу є передмістя зі старими назвами — Війтівщина, 3агребелля, Коханівка, Куклинці. Через місто пролягла автомагістраль Львів-Вінниця, є залізничне сполучення з усіма регіонами України та зарубіжними країнами. На околиці 3борова виявлено стоянку пізнього палеоліту. Історичним попередником міста Зборова було поселення Верхостав, засноване у 1166 році на березі річки Стрипа. У 1241 році воно було зруйноване монголо-татарами. Перші писемні згадки про передмістя належать до 15 ст., За однією версією, місто заснували шляхтичі 3боровські з Великопольщі, за іншими — власники однойменного містечка у Львівській землі. Від 16 століття у 3борові був невеликий замок. В історичних документах 1601 згадано про уряд бургомістра в місті, отже воно мало магдебурзьке право. В серпні 1649 біля Зборова відбулася битва українського козацього війська на чолі з Богданом Хмельницьким та його союзників під проводом хана Іслам-Гірея ІІІ з польською армією, на чолі з королем Яном II Казимиром (див. Зборівська битва). Від 1642 3боровом володіли Собєські, від 1740 — Радзивіли, від 1760 — Бєльські. Від 1772 місто належало Австрії (від 1869 — Австро-Угорщині), 1904 стало повітовим центром. У 1913 році у Зборові жило біля 6000 людей — з них 2400 українців, 2300 євреїв і 1300 поляків. Під час І світової війни за місто тривали значні бої 1915, 1916 і 1917, тому воно було повністю знищене (вціліло 4 будинки). Від листопада 1918 до липня 1919 — центр повіту ЗУНР. Потім до вересня 1939 належало Польщі. Від січня 1940 — райцентр Тернопільської області УРСР. Від 2 липня 1941 до 22 липня 1944 — під німецько-нацистською окупацією. Проживають українці, поляки, росіяни, євреї та інші національності.