М@Ла ДиВыЦя

В нас розвываїться спорт:литробол,є футбольній клуб "НАФКОМ" (чемпион),ганяїм по болоту КОЗОЁБА.Короче вступляйте в ету групу. И ЕЩЁ НЕМНОГО ИНФОРМАЦИИ Країна Україна Область/АРК Чернігівська область Район/міськрада Прилуцький район Рада Малодівицька селищна рада Код КОАТУУ: 7424155900 Основні дані Засноване Перші згадки 1550 рік. Офіційно в 1628 році. Статус смт із 1960 року Площа 7,05 км? Населення 2370 Густота 336,120 осіб/км? Поштовий індекс 17523 Телефонний код +380 4637 Географічні координати 50°41?1? пн. ш. 32°10?39? сх. д. Водойма Річка Галка Відстань Найближча залізнична станція: Галка До станції: 2 км До райцентру: - фізична: 20 км До обл. центру: - залізницею: 128 км - автошляхами: 130 км Селищна влада Адреса 17523, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, смт. Мала Дівиця, вул.Слобідська, 3. Легенди дійшли до наших днів щодо походження назви. Одна з них про те, як багатий поміщик подарував село і прилеглі до нього землі меншій дочці. А сусіднє село з угіддями дісталося старшій дочці, від чого виникла назва села - Велика Дівиця. За іншою легендою, колись у давнину багатий козак поділив своє майно між дочками, більшою і меншою, по обидва боки річки Галки. Відтоді село, де залишилася жити "мала дочка" (дівиця) стала зватись Мала Дівиця, а де жила "велика дочка" - Велика Дівиця. Існують ще легенди змінних форм, зміст яких один. Але відомий історик О.Лазаревський вважав, що назву село одержало від річки Дівиці, що протікала тут раніше. У "Описании старой Малороссии" О.Лазаревський пише, що в акті 1740 року річка називалася Дівицею, і від неї одержали назву села Мала, Велика та Володькова Дівиці (Володькова Дівиця нині с. Червоні Партизани, Ніжинського району). У 1962 році на території нинішнього селища проводили розкопки, які переконливо довели, що ще в II - IV ст. нашої ери тут були поселення слов'ян. Ще й зараз у Великій Дівиці збереглися городища. За переказами, в цьому колишньому городищі мешканці оборонялися від монголо-татар. За переказами першими поселенцями на берегах Галки були чотири козаки брати Конки, хоч прозивали їх Гнаткові. І зараз в селі є прізвище Конка. Хоча поширеним його не назвеш, бо найбільш поширені прізвища Бублик, Тонкаль, Федчун. Колись предок нинішніх Федчунів був полковим писарем Прилуцького полку. Перші згадки про село у рукописних джерелах датуються 1550 роком. У XVII ст. мешканці Малої Дівиці брали участь у визвольній війні проти шляхетської Польщі, бо в 1649 році в Реєстрах Війська Запорізького серед сотень Прилуцького полку значиться і Малодівицька. Здавна село належало Прилуцькій полковій сотні. У 1692 році село Мала Дівиця і прилеглі до нього землі належали прилуцькому полковнику Д. Горленку. Село з часом переходило з рук в руки. Належало воно Семену Даценку, прилуцькому полковому хорунжому і тестю гетьмана Скоропадського Марку Аврамовичу. Від козацьких часів збереглися по всій Україні могили. Є така могила і на території Малої Дівиці. А назвали її Маладичина могила, бо вирита вона була на землі господаря Маладичини. Недалеко від Малої Дівиці є хутір Клеці, який в давнину заснував козак Клуць. Колись голова Малодівицького райвиконкому Ярмак виділив землю під забудову людям. Так і залишився від тих днів куток Ярмаків. Володіли селом і монастирі, в т. ч. Харламніїв дівочий монастир. Слобідські землі належали поміщику О. Закревському та полковнику Якубовичу. Змінювались віки, змінювались володарі. З давніх давен - жителі села хлібороби. Але були розвинуті промисли -шкіряний, смушковий. У Малій Дівиці виробляли смолу, дьоготь. Після реформи 1861 року життя селян не покращало. Землі належали в основному поміщикам. Сам міністр фінансів царської Росії Макаров мав землі навколо села Мала Дівиця, бо дуже родючими вони були. Але високі врожаї одержували поміщики, в селян часто - густо був недорід. З технічних культур найбільше селяни вирощували махорку, бо куріїв вже тоді вистачало. В Малій Дівиці було п