ДІТИ INDIGO

82 подписчиков

„Діти-генії. Діти із надзвичайними здібностями. Діти, що мають ауру яскраво-синього кольору, бачать і відчувають те, чого не бачимо ми. З точки зору педагогіки вони – «важкі». Не визнають авторитету дорослих, усе роблять по-своєму. З точки зору біоенергетиків-контактерів-нетрадиційних психологів і т п. вони – майбутнє людства. Десятирічна дівчинка розважається тим, що роздивляється аури подруг та викладачів. Дев’ятирічний хлопчик будує модель літаючої тарілки, «згадуючи» її будову та механізми польоту. Інший спілкується з дельфінами та летючими мишами (чує ультразвук), хоча не розмовляє з людьми. Вміє, але не хоче. Для них відкривають спеціальні навчальні центри. Викладачі – спеціалісти з паранормальних явищ. Дуже схоже на кінострічку «Люди-Х». Такі заклади стали необхідними, адже з 1998 року народження дітей індиго стало настільки масовим явищем, що жодний облік неможливий в принципі. До цього часу ще рахували. Перші випадки зафіксовано близько 1995 р…” Дивлюся телепередачу. Дивлюся на сина. Намагаюсь прикласти до нього тільки-но почуте. Цікаво, якого кольору його аура?.. Гм, чого це я? Господи, прости. Ми ж православні. У православних родинах навряд чи можливі діти індиго. Дитина, охрещена в перші тижні життя, яка регулярно відвідує богослужіння та приймає святе Причастя, не стане запросто спілкуватися з «прибульцями», наприклад. Або роздивлятися аури оточуючих. По-перше, Дух Святий не допустить. Діти ж перебувають під опікою Господа. Він захистить і відведе. Якщо ми не будемо Йому протистояти. По-друге, віруючі батьки зроблять усе для цього. Подібне спілкування, «експерименти» - небезпечні. Тому що – окультизм. Несанкціонований контакт зі світом духів. Усі ці «здібності» – відверта бісовщина. У сучасній напівнауковій обгортці. Так піпл схаває. Звісно, в історії Церкви траплялися випадки, коли діти робили надзвичайні речі. Микола Чудотворець, будучи немовлям, відмовлявся пити молоко у пісні дні – середу та п’ятницю. Сергій Радонезький тричі скрикнув в утробі матері, коли та стояла на Літургії – причому, в найважливіших місцях богослужіння. І так, що це почули в храмі й запитували: «Де дитя?» Жінці довелося признатися, що вона вагітна. Це записано в місцевих історичних зведеннях. Інколи діти бачать у храмі ангелів, що прислужують ієреям. Або голуба, що сходить на віруючих під час Причастя. Але духовні дари, такі як дар передбачення, дар зцілення, дар бачення духів, дар спілкування на відстані і тому подібне – результат багаторічної духовної роботи, посту й молитви, боротьби з пристрастями та спокусами, очищення душі покаянням і наближення до Бога. Такі дари не даються просто так і не знати для чого. Сучасні ж «здібності» беруться невідомо звідки. А їхні власники у переважній більшості не знають, як їх застосовувати. Тобто, до чого прикладати. Церковні діячі сучасності – зокрема, Серафім Роуз – відмічають, що сьогодні духовне бачення об’єктивно більш поширене, ніж в минулому. Контакти зі світом невидимого трапляються усе частіше та легше. Але ми, православні християни, розуміємо: бачити Ангелів і святих, наприклад, здатні одиниці. А численні «духовні сутності», з якими спілкуються сучасні люди є бісами. Що приймають такі форми, на які ми – просунуті, освічені, начитані – точно поведемося. Раніше вони могли приймати образ ангелів – але хто сьогодні вірить в ангелів? А в НЛО вірять… Духів (читай – бісів) приховано від людського ока не просто так. За словами св. Отців, вони настільки страшні, що людина може просто збожеволіти, якщо побачить їх. Що і стається з багатьма медіумами, екстрасенсами, цілителями та членами містичних сект. Стає моторошно, коли чуєш, з яким захопленням і радістю батьки говорять про своїх незвичайних дітей. Сто років тому таку дитину відвели б на вичитку. І правильно б зробили! П’ятдесят років тому поклали б до психлікарні. Безглузде рішення, проте люди, принаймні, розуміли, що коїться щось не те. Сьогодні «не те» всіляко вітається і заохочується. Подає