Артем Волокітін [дотик]

Проект "Дотик" Артема Волокітіна у ЯГалерея [http://www.yagallery.com.ua/artexhib/92/] Дотик — проект, у якому не варто шукати жодних хитромудрих прийомів. Це лише розповідь про близькість. Серія налічує чотирнадцять робіт овальної форми, над якими Артем Волокітін працював близько року. Це тактильні портрети без облич. Така анонімність пронизує роботи цнотливістю та еротизмом. У п’ятьох словах вона звучить так: чутливість, сором’язливість, теплота, камерність, і, власне, близькість. Такі синоніми дібрав сам автор. Хоча не всі роботи, зрештою, можна назвати теплими та камерними. Деякі викликають суперечливі почуття. За словами самого художника, створюючи серію, він захоплюється певним переживанням, яке будь що намагається сформулювати та якнайточніше відобразити. Важливу роль в експозиції відіграє колаж. Розглядаючи його, мимохіть наближаєшся до чужої людину на недозволену суспільною мораллю відстань. Волокітін зізнається, що його причаровує дійсність: як у житті, так і в живопису. Серія «Дотик» демонструє, що реальність не потребує прикрашань, аби вважатися прекрасною. Художник говорить, що кожна серія робіт — це завжди певне підбиття підсумків, констатація змін, які відбуваються не тільки з митцем, а й з людиною. «Наразі мене найбільш за все тішить впевненість, що з*явилася в мені з появою родини та дітей. Непохитна опора і відчуття того, що я не належу сам собі стали порятунком від занурення лишень у творчість». Цього разу художник вирішив зробити акцент не на складних емоціях, а на простих відчуттях, найпершим з яких є дотик. Павло Маков: «Квінтесенція серії — у назві. Найголовніше, що я помітив — це парадокс: чим природніше (натуральніше) зображення, тим воно чуттєвіше. Чуттєвість у роботах Волокітіна проступає саме крізь катастрофічну близькість до живого. Не через майстерне відтворення живого, а саме через його безпосередню присутність. Там де живопис як такий, стає більш помітний — рівень чуттєвості суттєво знижується. Роботи Волокітіна самодостатні. Вони не потребують притягнутих за вуха концепцій чи обґрунтувань. Як, зрештою, не потребує їх дотик». Артем Волокітін народився 24 квітня 1981 року Освіта: Харківська Державна Академія Дизайну і Мистецтва Виставки після 2006 року: 2008: «Папір/ не папір», «Арт-Київ», УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ, Київ; Кураторський проект Павла Гудімова «Суміш», «Я Галерея», Київ; Проект «Сестри», Харків, Муніципальна галерея; проект «Зміст» (фестиваль «ГогольFEST»); проекти «Килими» та «Комбінаторика» (в межах фестивалю «NON-STOP MEDIA»), Харків, Муніципальна галерея; проект «Золотий переріз», Познань, Польща; проект «Зміст» (в межах міжнародної виставки сучасного живопису, «Kolorfеst», Мінськ, Білорусія) 2007: Проект «Підлітки» (лауреат І ступеню конкурсу «Ейдос – 2006–7» «Самооборона»);виставка «Навколо Сонця», Харківський Державний Художній Музей