12-А))

Это официальная группа 6-го а Класса о революції м. Черкаси по кількості шкіл і учнів вважалося показовим серед інших міст царської Росії1. На місці сучасної школи №17 до революції стояла жіноча гімназія А. В. Самойловської. Жіночих гімназій в місті Черкаси було три. Виключно для верхівки міста діяла жіноча казенна гімназія. Виховання тут було класичним, в усьому дотримувалися тону великосвітського суспільства. Дівчаток вчили, як стати "баришнями". Більшість з них зневажливо ставилися до людей праці2. Приватна гімназія А. В. Самойловської спочатку (з 1904 року) займала приміщення Вищого жіночого училища на вулиці Поліцейській (нині - Байди Вишневецького). Зараз на цьому місці - житловий будинок з кафе "Ярославна" на першому поверсі. Жіноча гімназія А. В. Самойловської була повною протилежністю жіночій казенній гімназії. Розумна, інтелігентна жінка готувала своїх учениць до життя. Зібравши необхідні кошти шляхом пожертвувань черкаських меценатів і благодійників, а також заклавши свої власні, А. В. Самойловська замовила проект приміщення гімназії (автор поки що невідомий), і протягом двох років приміщення по Миколаївській вулиці (де нині спеціалізована школа №17) було збудоване. Значні кошти були виділені також від "її царської милості", бо А. В. Самойловська якраз приурочила відкриття нового приміщення свого закладу на честь 300 - річчя Дому Романових. І ось у 1912 році подвір'я гімназії заполонили черкаські дівчата. Будинок приватної жіночої гімназії А. В. Самойловської був справжнім шедевром архітектурного мистецтва. Це була півтораповерхова цегляна споруда. ЇЇ композиція включала центральний та два бокових об'єми. У центральному розміщувався великий вестибуль з басейном і фонтанами, учительська, класні та інші кімнати3, у бокових - класи. Приміщення гімназії могло одночасно прийняти понад 400 учениць. Архітектура будинку була спроектована в стилі історизму з використанням традицій українського зодчества. Центральна частина цієї унікальної споруди була увінчана фігурним пластичним фронтоном, його доповнювало чудове ліплення, два бокових об'єми приміщення мали масивні трикутні декоративні башти. Майстерність виконання цегляного декору відзначалися фасади. Особливо чудовий вигляд мали підвісні карнизи, аркада високий вікон тощо. Ошатний гімназійний будинок доповнювала не менш майстерно виконана центральна огорожа впродовж вулиці. Вона мала вигляд цегляних стовпчиків на цоколі з вмонтованими вишуканого малюнку металевими гратами, виготовленими на місцевому чавуно - ливарному заводі спадкоємців Каурова4. У 1914 році голова педагогічної ради гімназії писав, що гімназія - "будинок витіюватої, химерної, величавої архітектури побудований, за відгуком експертів, монументально міцно"5 . У приватній гімназії А. В. Самойловської працювали найкращі педагоги міста: Рождественський М., Абрамович О. І., Панасович В. Я., Лошкарьова С. О., Десницька А. М. та інші6. Педагоги виховували у учнів "Любов до Батьківщини, благодійність і відданість Престолу"7. "Праця, праця і праця!" - такий девіз був написаний на прапорі гімназії. Вчительський ухил навчального закладу готував дівчат до педагогічної діяльності. Після закінчення гімназії вихованки мали право викладати у молодших класах. Там також навчалися кулінарії, догляду за дітьми, ручній праці, музиці, танцям. Освіта була платною, і лише декілька дівчат вчилися безкоштовно.8 В двадцяті роки багато самойловчанок розбрелися по селах вчителювати, чим і рятували себе та рідних. Приміщення гімназії А. В. Самойловської довго слугувало людям. Після Жовтневої революції - з 1918 року впродовж двадцяти років тут розміщувалася Друга трудова школа, яку закінчило не одне покоління черкасців. В цій школі вчився Герой Радянського Союзу Якубовський Ізраїль Семенович9. Під час відступу радянських військ у серпні1941 року приміщення гімназії було зруйнова