Всі Тарнавські!!!

Файне місто Тернопіль Тернопіль – обласний центр східної Галичини, перша згадка про який датується 1540 роком. Багато історичних перепетій пережило місто на своєму віку – спочатку як оборонний пункт, згодом як великий торговий і транспортний центр. Але, незважаючи ні на що, до нас воно дійшло в чудовому зеленому образі й з глибокою чистою душею. Саме так, адже Тернопіль відзначається декільками великим парками і чистим, дуже просторим і красивим водоймищем в центрі – Тернопільским ставом. Назад у минуле Засновником міста був польський гетьман Ян Амор Тарнавський, у той час він отримав грамоту від польского короля Сигізмунда І на будівництво фортеці. Від його імені і походить назва міста. Хоча, за однією з легенд, місто називається так завдяки великій кількості тернових полів, які нібито були на його місці. Фортеця ж мала служити оборонним пунктом на східних кордонах держави. Будівництво самої споруди тривало 8 років – у 1548 Тарнопіль (саме так місто називалося до 1944 року) отримав Магдебурзьке право. Тоді ж засновник Тарнавський починає споруджувати став на річці Серет – водойма служить для оборони від набігів турків і татар. Якщо довіряти історикам, то люди тут проживали ще в Х тис. до н.е. При цьому є згадка і про давньоруське поселення Топільче, яке існувало в ХІІІ столітті і було зруйноване ханом Батиєм під час його походу до Карпат. Протягом XVI-XVII ст. місто було зруйноване 14 разів навалами турків і татар. Незважаючи на таку важку долю, місто приносило гарні прибутки своєму засновникові Яну Тарнавському. Свого часу тернополяни брали участь у визвольній боротьбі проти польського поневолення під проводом Богдана Хмельницького, тоді ж багато жителів перебралися на Запорізьку Січ. Згодом, у часи, коли власником міста був князь Острозький, тут з’явилося братство, яке займалося благодійністю та освітянством. З часом братство стало основою для заснування Шпитальної фундації – ще однієї організації, яка організовувала благодійні будинки і школи. У XIX ст. місто почало прибирати своїх сучасних обрисів - банки, дороги, залізниця. Тоді ж Тернопіль стає осередком культури та інелігенції. З 1922 місто отримує статус центру польського воєводства. За польського панування місцевий став повністю був занедбаний, та й сама влада надзвичайно жорстко ставилася до українського населення. Місто почало відбудовуватися після ІІ світової війни, під час якої було майже повністю зруйноване. Відбудова міста в радянські часи і створила сучасний вигляд Тернополя – міста, в якому немає великого різноманіття пам’яток і архітектурних споруд, але в якому можна просто і затишно погуляти, розслабитися під зеленими гілками дерев і з приємним шумом ставу. На старт! Як і всі туристи, ми розпочнемо свій шлях із Залізничного вокзалу (хоча, можливо, дехто може прибути і на Автовокзал, який розташувався порівняно недалеко). Оже, Тернопіль, Привокзальний майдан. На перший погляд типова для західноукраїнських міст архітектура – вузенькі вулички, розчинені десятками людей і машин. Саме химерність і провінційність вулиць спонукає блукати ними досхочу, але зараз ми вийдемо на вулицю Богдана Хмельницького і звернемо ліворуч аж доки не вийдемо на просепкт Степана Бандери. Звідси можна одразу прямувати до центру міста, а можна ще раз повернути наліво і згодом потрапити в парк Слави – один з багатьох тернопільских парків. Тут можна прогулятися, відпочити або просто насолодитися природою. Тут стоїть і місцевий стадіон, на якому свої матчі проводить тернопільска “Нива”. Якщо прямувати по проспекту і далі від центру, то потрапимо в парк Національного відродження, що в мікрорайоні Східному. На перетині проспекту Бандери та бульвару Данила Галицького стоїть Церква Матері Божої Неустанної Помочі. У самому парку є Співоче поле – місце проведення культурних заходів у теплу пору року. Також у парку можна натрапити на пам’ятник Воїнам-афганцям, на проспекті Злуки. Тут же міститься і Духовний центр Данила Галицького УПЦ Київського Патріархату. На східному масиві також можна знайти і