Нелипівці

167 подписчиков

Назва села. По легенді, на цьому місці було село бджолярів — Ліповци, оточена липовими гаями, але під час ординського нашестя велику частину жителів зарубали (покосили) шаблями, а що залишилися в живих заснували село Косовци яку називали також і Нелипівці, а місцеву річку — Ромоданка, яка тече між двома горбами — «могилами Романа і Данко», назвали на честь двох юних жителів Ліповцев, які ціною свого життя допомогли врятуватися майбутнім засновникам Нелипівців. Історія За наслідками археологічних розкопок з'ясовано, що територія села була заселена з якнайдавніших часів. Там виявлені залишки поселень трипільською (IV—III тис. до н. е.), черняховськой (III — початок V століття н. е.) і інших культур. Нині існуюче село виникло в XIV—XV століття, мабуть, на основі двох поселень — судячи по легендарній топонімії "неліповцев і косовцев".[1] По легенді, село було засноване на місці чудового лікування водами місцевого сірководневого джерела одного турка-пастуха. Турок видужав і «поставив знак» на місці майбутнього сіла. Вперше село згадується в 1552 році в грамоті молдавського господаря Стефана Рареша, який підтвердив право володіти ключникові бояринові Козьми Генге половиною сіла Неліпеуць і іншими селами. У 1622 році господарь Стефан Томша видав грамоту про володіння половиною сіла Неліпеуць і іншими селами Аврааммом з Лукачан і його сестрою Оксаною.У 1715 роки турки створили Хотінськую райю і склали реєстр її сіл, серед яких є і сіло Нелюпова (порожнє, довірене Мехмед Алемдару). Ймовірно, про факт повернення жителів свідчить згадка, що в 1721 році було засновано «село в декілька будинків», яке за 50 років розширилося до п'ятдесяти дворів. Тут була дерев'яна турецька мечеть, яка в 1808—1825 гг була перебудована в церкву в ім'я Спорудження Святого Хреста, а також турецьке кладовище. У 1769 році турки були вигнані з Хотінщини російськими військами. Молдавська влада була відновлена і села віддані колишнім поміщикам або їх нащадкам. Згідно реєстру 1772 року, сіло Неліпауц належало Йордаки Кантакузіно. У нім числилися 24 двори, один священик і жид.[1] У 1806 році, під час чергової російський-турецької війни, російські війська знов увійшли до села,[1] і за Бухарестським мирним договором 1812 року — село було включене до складу Бессарабськой губернії Російської імперії. По перепису населення Російської імперії 1897 року — в Нелипівцях проживало 580 жителів: 296 чоловіків і 284 жінки. У 1953 році тут було почато будівництво цукрового заводу. Введений в експлуатацію в 1959 році, разом з ТЕЦ, АТП. Нажаль, після розпаду СРСР завод почав занепадати і наразі є недіючим, більше того, його майже повністю демонтували, так що зараз він складає одні руїни ...