Святкуй 100 річницю

109 подписчиков

Патріотична громада м. Суми зарошує відсвяткувати день народження одного з найвидатніших українців прізвищем якого названо цілий період в історії Національно – визвольної боротьби, чиїм ім’ям ще й досі називають носіїв Національної ідеї, борців за права і свободи українців. Вклонись світлій пам’яті Провідника, та засвідчи свою відданість його ідеям і чину, адже ідеї Бандери не є кредом окремої людини, а дороговказом всіх вільних людей: “Наша боротьба — це щось більше, ніж сама Національна боротьба, бо наш ідеал Свободи — це ідеал всіх вільних ідей!” ( С.Бандера ). Урочистості відбудуться 1 січня 2009 року в козацькому Свято-Воскресенському кафедральному соборі о 13-00 за адресою: Площа Незалежності 19 СТЕПАН БАНДЕРА Польща його засудила на смерть, Гітлер кинув до концтабору, агент КДБ вбив його у Мюнхені "Наша боротьба - це щось більше ніж сама Національна боротьба, бо наш ідеал Свободи - це ідеал всіх вільних людей!" "Оборона вічних правд більше наближає людську душу до Бога, ніж життя..." Членом ОУН Бандера став від початку її існування. Маючи уже досвід революційної діяльності, він почав керувати організацією кольпортажу (розповсюдження) підпільної літератури ОУН, яка друкувалася за межами Польщі, зокрема, її пресових органів "Розбудова Нації", "Сурма", "Націоналіст", заборонених польською владою, а також підпільно друкованих у Галичині видань "Бюлетень Крайової Екзекутиви ОУН", "Юнацтво", "Юнак". Степан Бандера підніс пропагандивну справу ОУН на високий рівень. У 1932 році Бандера стає заступником крайового провідника, а з січня 33-го року починає виконувати обов'язки крайового провідника. Конференція Проводу ОУН у Празі на початку червня того ж 1933 року формально затвердила Степана Бандеру у віці 24 літ на посаду крайового провідника. Розпочалася копітка праця розбудові організаційної структури мережі ОУН, організації підпільного вишколу кадрів ОУН. Під керівництвом Бандери ОУН здійснила серію каральних акцій проти представників польської окупаційної влади. Три найбільш відомі політичні вбивства того часу дістали розголос у цілому світі, ще раз дали можливість поставити українську проблему в центр уваги. Польський часопис "Бунт Молодих" за 20 грудня 1933 року писав: "... Таємнича ОУН – Організація Українських Націоналістів – є нині сильнішою від усіх українських легальних партій докупи взятих. Вона панує над молоддю, вона творить загальну опінію, вона працює із страшним темпом щоб втягнути маси в круговерть революції... Нині є вже цілком зрозумілим, що час працює проти нас. Кожний староста в Малопольщі, а навіть на Волині, може вичислити низку сіл, які ще недавно були зовсім пасивні, а сьогодні стали прагнучими до боротьби, зревольтовані протидержавною акцією. А це означає, що противник зріс у силах, а польська держава втратила". Тією могутньою і таємничою ОУН керував у Західній Україні ще мало кому відомий молодий інтелігентний студент Степан Бандера. 13 січня 1936 року у переддень Нового року оголосили вирок, за яким Бандеру, Лебедя, Карпинця було засуджено до страти, інших – від 7 до 15 років криміналу. Процес мав всесвітній розголос, польський уряд не наважився виконати вирок над трьома смертниками і розпочав переговори з легальними українськими політичними партіями про "нормалізацію" українсько-польських взаємин, і згодом проголосив амністію. Бандері і його двом товаришам було замінено кару смерті на довічне ув'язнення. Після нападу Німеччини на Польщу містечко, в якому знаходилася в'язниця, бомбардувалося. 13 вересня 1939 року, коли становище польських військ стало критичним, тюремна охорона розбіглася. С. Бандеру випустили з камери-одиночки ув’язнені українські націоналісти що звільнилися.