Я-українець,і цим пишаюся!!!(львівський осередок)

33 подписчиков

У Львові були зосереджені резиденції православного, вірменського, римо-католицького і уніатського єпископів і три юдейські общини (міська, передміська та караїмська). У Львові розміщувалося велике гетто і вірменська діаспора. На початку XV ст. у Львові налічувалося близько 10 тис. жителів, а в першій половині XVII ст. він стає найбільшим містом України з населенням 25-30 тис. чоловік. Основою економічного розвитку були торгівля і ремесло. На львівському ринку можна було побачити шовки, килими і прянощі з країн Сходу, хутра з Росії, вина й худобу з Угорщини та Валахії, товари з інших західноєвропейських країн. У Львові розміщувалися склади, а купці були зобов'язані продати у місті третину краму. Далеко були відомі вироби місцевих ремісників, у XVII ст. об'єднаних у 30 цехах (тут зосереджувалися 133 професії). Крім цього, місто залишалося також і фортецею, яка не раз відбивала напади ворожих військ (найчастіше турків і татар), пережила облогу військами Богдана Хмельницького, відкупилася від турків у 1672, які тоді були союзниками Дорошенка і була здобута лише раз - шведськими війсками. Для налагодження спільних дій проти Карла XII у 1707 р. до Львова приїздив цар Петро I. Водночас Львів відігравав значну роль у розвитку середньовічної культури. Заснований у 1661 р. Львівський університет був одним із найстаріших у Центральній Європі і першим на українських землях вищим навчальним закладом. Перші в Україні друковані видання «Апостол» і «Буквар» було видано також у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. У Львові діяло перше в Україні Успенське львівське православне ставропігійне блатство, яке вело просвітницьку роботу серед українців, зокрема, спонукало їх не приймати католицьку віру. При братстві діяла Ставропігійна греко-слов'янська школа, де навчалися православні юнаки. Вона була влаштована за принципом за принципом грецьких шліл особисто антіохійським патріархом Іоакимом V, який, серед іншого, склав шкільний статут "Порядок" - перший навчально-методичний посібник на українських землях, що складався зі вступу та 20 параграфів. Після прийняття львівським єпископатом унії у 1700 році діяльність Братства зосередилася на боротьбі з уніатами. У просторі Львова велося житлове будівництво «бюрґергаузен», або, як говорили галичани, міщанського дому. Це здебільшого дво- та триповерхові будинки, прямокутні у плані, часто з внутрішнім подвір'ям. Логічна, чітка система розподілу приміщень добре прочитувалася на фасадах: у горизонтальному поділі, ритмі вікон, акцентах головного входу і балкона з консолями у формі голови лева або листя аканту. На гладких поверхнях — скульптурні рельєфи традиційної античної тематики, а частіше — галицька купецька емблематика: Меркурій, дельфіни, роги достатку як побажання успіхів господареві-торговцю. У нішах — святі патрони-покровителі. Мир і добробут символізували зображення улюблених у народі мотивів голуба й голубки, квітів, інколи цілих жанрових сцен пір року: оранка у полі — весна, літо — жнива, осінь — біління полотна, зима — весілля. Частина таких будинків збереглася до нашого часу і дивує простотою та продуманістю.