Розповідь" примара 37 школию". Почитайте!!!! Лахашка!!!!!!

Одного разу вчитель Праці Коружинець Іван Михайлович,виходив з школи дуже пізно. На перед він взяв ключі від школи,тому не спішив. 21.00 він закриває двері від класу,іде до учительськоі,по дорозі він почув що заним хтось йде. Він повернувся ,але нікого не було. Він подумав,що йому почулося,тому спустевшись вниз,він поклав ключі до учительської,і вже закриваючи двері,він згадав ,що забув у класі свої документи.Він відкрив учительську,взяв ключі від класу,і пішов наверх.Тоді він знов почув,що за ним хтось іде,він знов обернувся,і знов нікого не було. Дивно,подумав вчитель. Швиденько забрав з класу папери,вийшов з класу,і коли він підходив до учительської він ненароком зашпортався і впав,падаючи він зачепив вимакач світла і виключив його. Темінь! У Коружинця все в душі охололо. Він встав,включив світло,іна мить побачив людину , яка стояла і дивилася на нього, але бамц ,і її нема. Тоді переляканий учитель як найхутчіш поклав ключі від класу до учительську ,та побіг до виходу. Смикнув за ручку ,а двері зічинені. Він ще більше перелякався , і подума ,що це він зачинив двері,і почав шукати ключі. Подивився в одну кишеню, в другу,ключів нема! З переляку він загубив свідомість. Більше його ніхто не бачив,що дуже дивно бо ніхто його в школі не любив і насміхався. 1 вересня учні прийшли до школи дуже раді і веселі. Почувши що Коружинець звільнився ще більше зраділи,вчителі не хотіли говорити дітям що він зник. Початок першого дзвоника пройшло успішно. Після виховної години учнниця 5-А класу Софія йшла по кридорі і почула як вчителі говорили про зниклого учителя. Вона дуже перелякалася. Мала дівчина йшла по коридорі. Їй почулося що за нею хтось йде. Вона обернулася але нікого не побачила. Коли вона хотіла зайти в клас,щоб розповісти про новину однокласникам,почула що за нею знову хтось іде. Вона знову обернулася,і знову некого не було. Вона швиденько зайшла в клас,але там нікого не було. Вона сильно перелякалася. Підійшла до вікна,і їй почулося як закриваються двері. Вона підбігла і смикнула за ручку,двері були зачинені. Частина перша Що ми зкажемо вчителям,вони подумають що ми божевільні,так як сказала міліція.Скажемо що ми забираємо Софійку з школи.Так, думаю так беде краще. Добрий день директоре.Ми хочемо забрати Софію Савчук зі школи.А куди ви її переводете? Поки що не знаємо.То може зачекаєте? Ні,ні. Гаразд як знаєте. 21:00 Оверко Виходить з свого кабінету,закриває двері. Йде по коридору,перевіряючи чи нікого нема у класах. Раптово він обертається. Йому показалося,що за ним хтось йде.Тані,нікого не було. Підходячи до головного виходу йому впали ключі напідлогу. Він нахилився ,щоб їх підняти. Втой момент його чтось бє по голові. Зранку метушня. Хто закрив двері? Перша думка вчителів,що це старшокласники,та це було не так. Завгосп буде за пятнадцять хвилин. Діти раді до безтями. Завгосп пhиходить і знервами намагається відкрити двері,та йому не вдається.Ало Сьомка Прівєт,тут така справа,ти б не міг підїхати до 37 школи,і візьми лом. Добре я зараз буду.Ось вони вже двоє намагаються відкрити двері,та марно.Ще 2 дзвінки ,і четверо людей намагаються відкрити двері,та знову марно .Ну що треба дзвонити до пожарної частини. Вони пообіцяли приїхати за пів година,та приїхали за дві. Відкривши двері а це вже була 17:00 вчителі почали виясняти де пропав директор. Його телефон був відключений. Вчителі були здивовані. 21: 00 вчитель французької мови Лободинський виходить з учительської. Закриває двері, і прямує до виходу. Раптом йому почулося , що за ним хтось йде. Він повернувся,але з-заду нікого не було. Вже біля виходу,йому знов почулося ,що за ним хтось йде. Він повернувся,та нікого не було. Біля дверей він почув знов кроки,та він повирнувся різкіше. Він побачив тінь за кутом. Вчитель підійшов до стіни і тихенько виглянув з-за кута,і побачив темну прозору людину низького зросту. Від страху він закричав! Бах! Вчитель отямлюється і відчуває як його тягнуть по підлозі,він намагається вирватись,та марно. Він пробує ще раз,ще раз,і накінецьто йому в