Хто знає, що таке Любов?

Хто любив, любить... Ця група створена для того щоб люди зрозуміли що любов - це все що потрібно їй 1. перше - любов. Любити можна погуляти, випити, поїсти, (наприклад, як писав колись tigr, картоплю), слухати музику, дивитись телевізор і т.п. До тієї ж категорії відноситься любов до грошей, до влади, керування людьми, що здатне принести задоволення лише одній людині, інколи завдаючи шкоди багатьом іншим. У стосунках між людьми це може бути почуття до близьких, родичів взагалі, до любої/любого. 2. Трохи інший, точніше виражений сенс має Любов (саме з великої літери). Це почуття до людини, з якою вже готовий/готова пов'язати своє життя. І це почуття здатне окрилити людину, піднести її на незвідані раніше висоти. Саме воно часто надає сенс життю, адже виникає бажання зробити щось хороше, приємне любимій людині, зробити її щасливою, врешті решт, наскільки це можливо. Воно може приходити до людини неодноразово протягом життя. Але не дуже часто, звичайно. Це почуття дійсно можна порівняти з кришталем. Але кришталь крихкий. І досить однієї тріщини, щоб зіпсувати усе. Зрештою, можна й розбити і кришталь і почуття на друзки, з яких потім неможливо нічого зібрати знову. Саме наступні поняття поки що не зустрічалися в інших мовах. І більшість тих, хто недостатньо добре розуміє українську мову, вживає їх у смішних, якщо вдуматись, реченнях. Наприклад: "такий-то кохався на музиці та літературі". Якщо те, що він кохався на літературі (тобто на книгах, які теж називають літературою), ще якось можна уявити, то те, як він кохався на музиці, просто не можна уявити, бо що це тоді за "музика" (музика взагалі поняття нематеріальне). 3. Це кохання. Це почуття любові, але коли усвідомлюєш, що це твоя єдина друга половина! І вже більше ніхто не потрібен. Це та єдина/єдиний, заради яких хочеться зробити усе! Це почуття здатне перерости навіть любов. Адже ніхто й ніколи не вживав слова "розкохати", хоча відомий термін "розлюбити". Часто любов до чогось (чи до когось) може виявитись скороминучою, Любов (з великої літери) здатна подолати багато що. Але часто вона не може подолати одне: байдужість, адже навіть негативна реакція інколи може підтримувати любов, не кажучи вже про взаємність. Для ілюстрації краще підходять слова з фільму "але з часом любов може пройти". І саме про такі почуття є дослідження медиків, що стверджують, що це лише ( біохімічна реакція організму і вона минає за три роки. Але кохання може бути значно більшим, ніж навіть любов. По-перше, любов (один з двох проявів) ще щось вимагає від об'єкта чи суб'єкта, на який спрямована, а для людини, яка кохає, вже не так важливо, відповідають на твої почуття взаємністю, реагують негативно, чи взагалі ігнорують. Це вже стає несуттєвим. А суттєвим стає щастя коханої людини, прагнення попри усе зробити їй приємно, зробити цю людину щасливішою, нехай хоч на мить. Але... і тут у більшості випадків уже немає проявів егоїзму, прагнення чогось для себе. І воно ніколи не зникає остаточно. Саме кохання можна назвати феніксом, що здатен відновитися навіть з попелу, коли вже практично нічого не залишилось і здається, що ніколи нічого вже не може бути. Але... варто повіяти легенькому вітерцю, промайнути маленькому вогнику, щоб усе спалахнуло знову. Що б і як не трапилось, завжди у серці, у душі залишиться частинка кохання. Та й приказка "от любви до ненависти один шаг" в перекладі на українську повинні звучати лише як "від любові до ненависті один крок" (і ті, хто ставить тут замість "любові" "кохання", просто не задумувались чи не знають різниці між цими поняттями). Якщо любов і можна знищити власноручно (так би мовити, дістати із серця занозу), то з коханням це зробити неможливо. Кохання здатне захищати людину від багатьох неприємностей. Кохання можна лише, так би мовити, "віддати" своїй другій половині (щиро бажаючи при цьому, щоб воно захищало кохану людину так, як воно захищало раніше вас).