ПаРкУр!!! СтриЙ РулитЬ!!!

Тут ви познайомитесь з ТреЙсерИ!!!Стрияни пишіть!!! Парку́р (фр. parkour, спотворене від parcours — дистанція, смуга перешкод) — спортивна дисципліна, що являє собою швидке подолання перешкод. Паркур був заснований у Франції Давидом Беллем і Себастьяном Фука. Поєднує в собі особливу філософію (світосприймання), гімнастику, легку атлетику, бойові мистецтва і білдерінг (лазіння по стінах). Люди, які займаються паркуром, називаються трейсери. Сприйняття Паркур — дисципліна, що вдає із себе сукупність навиків володіння своїм тілом, які в потрібний момент можуть знайти застосування в будь-якій з ситуацій наший життя. Сила і вірне її застосування — необхідна умова збереження свого життя і життя людини, якій може потрібно твоя допомога. Уміння швидше за інших опинитися там, де ти необхідний, є показником твоїх здібностей і рівня. Не маючи можливості добігти, залізти, вирватися, прорватися, будь ти хоч гуру гуманітарних наук, ти так і погниєш в тій ямі посеред джунглів, в якій опинився, не зумівши дістатися до пункту призначення. Паркур не учить використовувати які-небудь засоби, пристосування або зброю, а дозволяє розвинути навички поведінки в умовах "тут і зараз". Дерева, стіни, дахи — все це є частина наший життя і ми можемо зіткнутися з будь-якою перешкодою в будь-яких умовах. Швидкість реакції, оцінки обстановки і своїх можливостей — те, що тренована свідомість автоматично опрацьовує за секунди. Досвід подолання своїх страхів, невпевненості, отриманий шляхом безлічі тренувань, навчить тебе бачити шлях скрізь. Отвори в стінах, за які ти успішно зможеш зачепитися, виступи, яких не пропустять твої ноги, пропасти, через яких тобі не складе труднощів перестрибнути — ось результат сканування місцевості трейсером (трейсерамі стали називати людей, паркуром, що займаються; від франц. traceur — прокладаючий шлях). Для того, щоб ти зміг справитися з будь-якою ситуацією, необхідно розвиватися в цілому ряду дисциплін. Перш за все, необхідно пізнати себе, прагнучи створити гармонію між тілом і духом, оцінити свої нинішні можливості і почати боротися з своїми недоліками, страхами. Прекрасним способом виховання духу є єдиноборство, де постійно доводиться боротися з психологічним чинником, напрацьовує прагнення перемагати. Для розвитку навиків переміщення допоможуть легка атлетика, скелелазіння, гімнастика. Замикає список медицина, пізнання в якій є необхідною складовою нашого життя. Загалом, паркур — це ще і філософія: у житті немає меж, є тільки перешкоди. Свідомість трейсера «Ми живемо і постійно рухаємося по цій планеті. У звичайному для себе ритмі я можу перетинати міські простори, лісові масиви і джунглі оскільки мені це хоче з умовою дотримання норм, які зобов'язують мене не заважати життя інших людей. Жоден рух, використовуваний мною, не піддається чіткій класифікації, оскільки воно моє і лише моє. Я малюю шлях, я художник по бетону і асфальту, деревам і скелям. Я не прагну пробігти щонайшвидше, бо ні з ким не змагаюся, я на тренуванні, яке приносить мені задоволення від усвідомлення роботи над собою. Можливість уразити перехожих не дає мені права на ризик, якому я можу себе піддати, виконуючи на їх очах немислимі піруети. Я малюю властивою мені технікою і оцінка стороннього спостерігача мені не важлива, оскільки роблю я це для самотренування до тих пір, доки мої навики не стануть в нагоді кому-небудь. І ось тоді вже той самий перехожий буде вимушений оцінювати мене лише по одному критерію — чи встиг я скористатися своєю силою, коли це стало необхідно. Розвиваючись, я можу додати яскравіші мазання — ефектні рухи, або жорсткіші — різкість, прискорення, прорив. І ніякий з пройдених етапів не закінчить мою картину, бо вона малюється все життя, змінюючись в характері і тонах. Стиль малювання індивідуальний і не слід ламати цю унікальність, підстроюючись під