Никто не любит так сильно,как девушки

96 подписчиков

Ти, мабуть думаєш, що я тепер зовсім сама. Що я буду плакати вночі в свою м’якеньку подушку, тужити за тобою і не знаходити розради, буду намагатись повернути тебе, телефонувати до сотні разів на день, стояти перед твоїм під’їздом, щоб хоча б побачити тебе. Буду проклинати долю і себе за надто довгий язик. Що знову присвячуватиму тобі вірші і до хрипу в горлі буду випитувати у твоєї мами, як твої справи. Звичайно, буду! Ревтиму і крапотітиму слізьми, як зламаний кран на кухні, сподіватимусь, зазиратиму в твої очі на старому фото 9Х12. Це буде. Але не в цьому житті. Вибач, друже, ти ж так і не зрозумів, що саме “я буду”. Я БУДУ ЗАВЖДИ(!) ВІЛЬНОЮ! 