Высшая Школа Украинизации

1686 рік - скасування автономії української православної церкви внаслідок підкупу і встановлення контролю Москви не тільки над релігією, але й над освітою і культурою України. 1689 рік - заборона Київській Лаврі друкувати книги - "Первая цензура в России была заведена специально для изданий малорусской печати" (йшлося у статті "Об отмене стеснений малорусскаго печатного слова" 1905р.) 1718 рік - спалено архіви та книгозбірню Києво-Печерського монастиря, які збирали 700 років. 1720 рік - Указ Петра І про заборону друкувати будь-які книги в Україні. 1729 рік - Цар Петро ІІ видає наказ переписати в Україні всі державні постанови та розпорядження з української на московську мову. 1753 рік - Указ про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії. 1755, 1766, 1775, 1786 роки - Петербурзький Синод забороняє друкувати українські книжки. 1759 рік - Синод видав розпорядження вилучити українські букварі зі шкіл. 1762-1763 роки - Катерина ІІ видала два маніфести про іноземну колонізацію України; вербували сербів, болгарів, молдованів, німців - їм надавали 65 десятин землі на душу, звільняли від податків. 1769 рік - Указ Синоду про заборону українських букварів з вимогою вилучити їх та українські церковні книги у населення. 1775 рік - закриття українських шкіл при полкових канцеляріях. 1777 рік - після смерті геніального композитора Максима Березовського заборонено виконувати його твори і знищено багато його рукописів. 1780 рік - спалення книгозбірні Києво-Могилянської академії, що була однією з найбагатших бібліотек України. 1784 рік - переведення викладання у Києво-Могилянській академії на великоруську мову "С произношением свойственном великоруському". 1784 рік - розпорядження Синоду: в усіх церквах читати молитви та правити службу "голосом, свойственным московському наречию", те ж саме було заведено у школах. У 1747 році на кожну 1000 душ населення припадала одна школа. Під кінець століття населення зросло утричі, а кількість шкіл зменшилась удвічі, серед них українських не було жодної. 1799 рік - арешт у Києві геніального українського композитора Артемія Веделя за письмовий протест проти переслідування української культури і освіти. Спочатку Артемій Ведель у в'язниці 68 днів, а потім 9 років - до самої смерті - у божевільні. Наказано не давати "ні пера, ні ручки, ні бумаги". Довгий час його твори були заборонені. 1811 рік - закриття Києво-Могилянської академії. Протягом другої половини 18 століття та першої половини 19 століття видавничу справу в Україні паралізовано, внаслідок чого надруковано: 1847 рік - 1 книга, 1848 рік - 3 книги, 1849 рік - 2 книги, 1850 рік - 1 книга, 1851 рік - 2 книги, 1856 рік - 5 книг. 1824 рік - наказ Міністерства Освіти "Воспитание народное по всей империи, несмотря на разность верований і языков, должно быть чисто русское". 1862 рік - закриття українських безоплатних недільних шкіл для навчання дорослих. За цю діяльність на 7 років виселяють до Архангельська Павла Чубинського. 1847-1857 роки - десятирічна солдатська каторга Тараса Шевченка "із забороною малювати і писати". 1863 рік - таємний Валуєвський циркуляр про заборону видавати підручники, літературу для читання та релігійні книжки українською мовою, якої "не было, нет и быть не может". 1864 рік - статут про початкову школу: навчання проводити лише "московським наречієм". 1869, 1886 роки - Укази про доплати і пільги особам московського походження. 1870 рік - вказівка міністра освіти: "кінцевою метою освіти усіх інородців, що проживають у межах нашої Вітчизни має бути русифікація". Отже, українців залічували до інородців. 1874 рік - новий статут про початкові народні школи, в якому підтверджено, що навчання слід проводити великоруським нарєчієм. ........