Клуб шанувальників Ірени Карпи

36 подписчиков

Ірена Карпа (справжнє імя невідоме) 23 роки, проживе ще невідомо скільки через свій не вельми певний спосіб життя. “Дупа і уродка (…), прибацана тьолка…” – люблять цитувати журналісти анотацію до першої Ірениної книги “Знес Паленого”. Насправді все ще гірше: Ірена добра, розумна, виважена, гарна… “Сиджу вечорами, плету макраме…” – зізнається вона в одному інтервю. Це неправда, що вона любить картінги – вона пече яблучні пляцки. Неправда, що пірнає в Тихому океані з аквалангом – вона читає дамські романи. Ірена НЕ подорожує автостопом, НЕ фотографує заборонених яків в Гімалаях на Індо-Китайському кордоні, НЕ пише блюзнірських текстів типу “Сашахуй!” для альбомів типу “Курва Кам Бек!” гурту типу “ФАКТИЧНО САМІ”, НЕ міняє життєвих поглядів і місць проживання, НЕ пише дисертацій з літератури, НЕ вживає жодних наркотиків, НЕ малює автопортретів, де зображений самий лише голий торс, Не поводиться нечемно, Не заключає мільйонних контрактів. Ірена просто НЕ каже правди. Книги Карпи — це оголений нерв. Лезо по зубах для тих, хто не готовий до такої відвертості. Сама Ірена про це не підозрює, її тексти природні, як і сама авторка. У видавництві “Фоліо” в 2004 р. вийшли книги: “50 хвилин трави” та “Фройд би плакав”.