ШЛЯХ АРІЙЦЯ

Людина, що прийняла Арійський вольовий імператив, усвідомлює себе в центрі подій. Причини своїх перемог і своїх поразок арій шукає не назовні, а в собі. За свої успіхи він дякує Творцю, бо й сам є частинкою соборної особистості Творця. Натомість свої невдачі арій сприймає як еволюційний виклик і стимул до самовдосконалення. Бо людина — це втілена божественна сутність, що розвивається шляхом багаторазового втілення — палінгенезії (реінкарнації): «Істинно кажу вам: ви, що пішли за мною, в палінгенезії стократно одержите і життя вічне успадкуєте» (Матвій 19.28—29). Тому що посіємо сьогодні, те й пожнемо в наступних втіленнях: — якщо залишимо після себе здорових дітей, то народимося в здорових тілах; — якщо залишимо після себе чисту природу, то народимося в земному раю, а не на смітнику; — якщо залишимо після себе культуру, то народимося в світлі й знатимемо, хто ми, звідки прийшли і куди йдемо. Еволюційне завдання людини — стати боголюдиною: «Я сказав: ви — боги» (Іван 10.34); «Майте віру бога. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: двигнись і кинься в море, та не сумніватиметься у своїм серці, але віруватиме, що відбувається те, що каже, — буде йому так» (Марко 11.22—23); «Істинно кажу вам: коли матимете віру хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не буде для вас неможливого» (Матвій 17.20); «Щасливі миротворці, бо вони синами Божими стануть» (Матвій 5.9). Арії — це діти Бога, що прагнуть стати його синами, тобто людьми з божественною свідомістю. «Входьте вузькою брамою, бо простора брама й розлогий шлях, що веде до погибелі, і багато ним ходять. Але тісна брама й вузький шлях, що веде до життя, і мало таких, що його находять» (Матвій 7.13-14) Все, що робиться з чужої волі — зло. Все, що робиться з власної волі — добро. Треба знати це коротке визначення добра і зла.