Тризубий Стас

70 подписчиков

Тризубий Стас (Станіслав Щербатих) — яскравий представник української гумористичної авторської пісні. Автор понад 300 пісень та 1300 коротких анімаційних фільмів, а також опери "Корова Середа", фантастично-кримінального роману "Нічия земля" і кількох оповідань. Володар Ґран-прі фестивалю "Оберіг", дипломант "Червоної рути". Біографія Станіслав Щербатих (сценічний псевдонім "Тризубий Стас") Народився у Алтаї, вірніше, за словами матері, сам випросився на світ і став післявоєнним подарунком. Після смерті батька, зовсім маленьким з родиною переїхав в Україну до тітки у теперішній Івано-Франківськ. Музичну освіту отримав приватно. Працював музикантом у ресторані. Після одруження, як справжній романтик, разом з дружиною з метою покращення матеріального становища подались на Камчатку, де Стас працював художником, фотографом, директором Будинку культури. Після повернення в Україну серйозно зайнявся роботою у документалістиці і мультиплікації. Найвідомішими є документальні фільми "Проводи на полонину" та "Людина і нафта", і мультики "Сонечко, бульдозер і я", "Армагедон", "Верблюди", "Пігмаліон". На міжнародному фестивалі "Кіномарина -75" мультфільм "Сашкова чайка" отримав бронзову нагороду. На "суцільну українізацію" і тотальне перевтілення росіянина, сина росіян, випускника російської школи і представника відповідного середовища повпливали дві Жінки. Перша - дружина Марія, українка з Львівщини, а друга – політична атмосфера. У ті роки дуже популярним в Україні і у діаспорі був Львівський естрадно-гумористичний театр-студія "Не журись!". З 1991 року у Стаса разом з ними починаються гастрольні тури. Важкі часи перебудови мали суттєвий вплив на творчість і Тризубий Стас стає батьком відомого всеукраїнського Гімну голодних студентів. Відчуття часу у Тризубого Стаса було феноменальним! Як тільки якась політична чи життєва реалія породжувала анекдот, він тут же відгукувався на це піснею. Вони були різними: і веселими, і дещо трагічними, і філософськими, але всі вони були про наше життя... Помер від третього інсульту у віці 58 років у січні 2007 року. Похований на кладовищі Дем'янів Лаз поблизу Івано-Франківська. Але такі як Станіслав Щербатих так просто не ідуть.