УНІВСЬКА ПРОЩА: травнева і серпнева (разом:)))

235 подписчиков

Є в людині щось таке, що змушує її зрушити з місця і прямувати туди, де скороминуща буденність схиляється перед очевидністю вічності, де до цієї вічності можна доторкнутися рукою і прикластися до неї устами. Подорож до освячених місць символізує шлях людини до Бога. А шлях цей споконвіків притягував людину. За словами одного богослова, паломництво, проща - це подолання влади простору над нами, подолання влади історії над людиною. Людина, яка вирушає до святинь, здійснює цей побожний подвиг для того, щоб зуміти переконатися в присутності на землі Небесного царства і відчути в реліквіях відбиток тієї вічної слави, яка очікує нас у майбутньому. Тому проща — це ніби нитки, які в'яжуть реальну дійсність, матеріальний світ із тим порядматеріальним світом, з тією трансцендентною реальністю, присутність якої у своєму житті відчуваєкожна віруюча людина. Тому проща — це насамперед молитовний подвиг. Без молитви, без підготовки до сповіді, Причастя, проща втрачає щось надзвичайно вагоме. Кульмінацією подорожі до святині є участьу літургійному Богослужінні, прийняття Святих Тайн. (за сайтом http://pr.studyty.org.ua/)