Любители готики

Зоряна ніч і місяць у повні, Літо і тиша....Лиш соловей Піснями цю тишу заповнить... Непевно лиш в мене течуть із очей Сльози невпинні, солоні й гарячі, Закрили вони мені ночі красу. Не бачу я місяць і зорі, не бачу Похмурий пейзаж, що навіює сум. Могили і склепи, над ними хрести, - Кладовище... ми ним любили гуляти У світі, в якому зі мною був ти. Ці миті завжди буду я пам’ятати. Щемить в мене серце коли пригадаю Ті ночі п’янкі, де ми були разом. Згадаю про смерть твою, й знов заридаю. Ти вмер, о якби це був лиш страшний сон! Та це не кошмар з тих, що сняться нам часто Вночі як прокинешся - знов все нормально. Живі всі здорові, у всіх все прекрасно! Твоя смерть, як ніколи реальна.